ukrНовини

Протягом усієї історії українські католики були «Церквою мучеників»

РИМ, Італія – Коли з’явилася новина про те, що Владімір Путін наказав російським військам вторгнутися в Україну, диякон Даниїл Галадза перебував у Римі, брав участь у конференції, яку організувала Конгрегація для Східних Церков.

За шість днів до війни, у п’ятницю, учасників конференції привітав Папа, сказавши, що шкодує про те, що людство видається «прив’язаним до війн, і це трагічно».

Даниїл Ґаладза є дияконом Української Греко-Католицької Церкви. У свій час він мав певні застереження щодо висвячення, адже бажав залишатися академіком. Проте, можна стверджувати, що Церква завжди була в його крові: «Мій батько був українським католицьким священником, мої дядьки були українськими католицькими священниками, а мій прадід був українським католицьким священником, який завдяки Сталіну отримав безкоштовний квиток до Сибіру, куди взяв дружину та дочок».

Даниїл Ґаладза народився в США, але виріс у Канаді. Навчався в Римі, але працював у Відні. «Оскільки я наївний і ідеаліст», не залишив роботу, щоб переїхати в Україну, де Церква мене заохочувала продовжити академічне становлення. Зараз він перебуває у Німеччині, закінчуючи свою другу докторську дисертацію, і планує переїхати до Риму в наступному семестрі.

Незважаючи на те, що він не повинен був повертатися в Україну після Ватиканської конференції, його серце вже на Батьківщині.

«Я був в Україні у грудні, і в дискусії серед священників у ризниці нашого собору говорили про мужність цих людей», – сказав диякон Даниїл. Незважаючи на те, що всі сподівалися, що Путін не розпочне вторгнення в Україну, він сказав, що там усі розуміють, що є «Церквою мучеників», яка лише покоління тому «страждала в катакомбах».

І навіть перед обличчям загрози, яку вони добре усвідомлюють, за словами диякона, українці, все таки, змогли зберегти почуття гумору, ознаку стійкості та віри.

Назвати Українську Греко-Католицьку Церкву Церквою мучеників – це ні в якому разі не перебільшення.

У радянські часи УГКЦ була найбільшою нелегальною релігійною організацією у світі; більшість експертів вважають, що загальна кількість греко-католиків, які загинули в ту епоху насильницького гніту, обчислюється тисячами.

Після епохи комунізму Церква пережила відродження: загнавши в підпілля 3,5 мільйона віруючих і конфіскувавши майже все її майно, пострадянська Україна дозволила УГКЦ відродитися. З цього моменту вона піднялася з катакомб із дивовижним зростанням.

У ГУЛАГах загинуло понад 3000 священиків, і до моменту відновлення незалежності України залишилося лише 300, і то не всі в Україні. Сьогодні ця Церква налічує понад 7 мільйонів вірних і 3000 священиків. При цьому близько 100 священників висвячуються щороку, а у семінаріях вчаться понад 800 семінаристів.

Легендарний український кардинал Йосиф Сліпий, який два десятиліття провів у ГУЛАГу, якось сказав, що його Церкву поховано під «горами трупів і ріками крові». Під час свого візиту в Україну 2001 року Іван Павло ІІ проголосив блаженними 27 греко-католицьких мучеників за радянських часів – одного з них зварили живцем, іншого розіп’яли у в’язниці, а третього – замурували в стіну.

УГКЦ довгий час була однією з найважливіших продемократичних сил в Україні, намагаючись підштовхнути західні сили протистояти російській агресії, що допомагає зрозуміти, чому Глава УГКЦ Святослав Шевчук говорить про віру, а також трохи про політику під час його щоденних відеозаписів, які надсилаються з підземного укриття.

Подякувавши Папі Франциску за «різке й недвозначне засудження війни проти України» під час недільної молитви «Ангел Господній», у відео в понеділок він закликав світ «закрити небо над Україною», чого український президент просить зробити країни НАТО. Це, за словами Путіна, буде актом війни.

Інес сан Мартін для «Crux»
Фото: Bernat Armangue/AP.
Переклад з англійської о. Івана та Анастасії Вихор